Підписатися на RSS

Методичні рекомендації

по організації і створенню

шкільного музею/Files/images/foto_2015/в.jpg

організація і створення шкільного музею

Організація музею є результатом цілеспрямованої творчої пошуково-дослідницької та збиральницької діяльності учнів і можлива за наявності:

- активу однодумців (учнів, педагогів, спеціалістів музейної справи тощо), спроможного здійснювати систематичну пошукову, фондову, експозиційну, культурно-освітню роботу;

- фонду музейних предметів – оригінальних пам’яток історії, культури, природи, зібраних і зареєстрованих в інвентарній книзі, на основі яких побудована експозиція певного профілю;

- приміщення (окремого, ізольованого) і обладнання, які забезпечують збереження, вивчення і експонування музейних колекцій.

Профіль музею визначається колективом педагогів і учнів згідно з педагогічною доцільністю та характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.

Коли в навчальному закладі у відповідному вимогам приміщенні створені експозиції, визначено профіль музею, повстає питання про відкриття музею. Це питання вирішується колективом педагогів і учнів закладу освіти. Рішення (наказ) про відкриття музею оформлюється наказом керівника закладу освіти за погодженням з районним відділом освіти.

Музей у своїй діяльності керується “Положенням про музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України” і на основі цього документу створюють свій Статут.

Шкільний музей дотримується вимог щодо наявності фонду музейних пред­метів, зібраних і зареєстрованих в інвентарній книзі, оригінальних пам’яток історії, культури, природи, на основі яких побудована експозиція певного профілю.

Прийнято рішення (наказ) про створення, складено свій власний Статут, зроблено опис музейних предметів в інвентарній книзі, після чого шкільний музей може здійснити реєстрацію.

Комісія проводить обстеження музею, складає акт обстеження і приймає рішення про реєстрацію шкільного музею. Музею видається свідоцтво, складається уніфікований паспорт, після чого він отримує статус музею при закладі освіти системи Міністерства освіти України.

Отримавши офіційне визнання, статус музею при закладі освіти та взяття на облік, шкільний музей організовує дослідницьку роботу згідно з тематикою музею, вивчає літературно-історичні джерела та першоджерела знань з історії, природи та суспільства; систематично поповнює фонди, забезпечує збереження музейних предметів, організує їх облік, створює і поповнює експозиції та виставки, проводить освітньо-виховну роботу серед учнів і населення, надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

Діючий шкільний музей повинен мати всю необхідну документацію і матеріали необхідних методичних рекомендацій.

На всі матеріали, які поступають в музей, необхідно складати акти прийому в двох екземплярах (один залишається в музеї, другий вручається особі, яка передає матеріали).

Перелік основних документів шкільного музею

1. Наказ (копія) про створення музею в закладі освіти.

2. Статут шкільного музею (на основі Положення про музей).

3. Акти прийому та передачі предметів та експонатів.

4. Картотека опису музейних експонатів.

5. Тексти екскурсій.

6. Акт обстеження музею. *

7. Свідоцтво про реєстрацію музею. *

8. Уніфікований паспорт. *

9. Інвентарна книга фонду музейних предметів.

10.Журнал планування та обліку роботи музею.

*документи оформлюються обласною комісією під час реєстрації музею

Наказ про створення шкільного музею

Рішення про створення музею може бути прийнято його засновниками (керівником закладу освіти за ініціативи педагогічного, учнівського та студентського колективів) при умові наявності:

- активу однодумців (учнів, студентів, педагогічних працівників, спеціалістів музейної справи, громадськості тощо), спроможного виконувати пошуково-дослідницьку, з биральницьку, фондову, експозиційну, просвітницьку роботу;

- педагога, який би очолив роботу по створенню музею.

Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, студентів згідно з педагогічною діяльністю та характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи. За своїми профілями музеї поділяються на такі види: історичні, археологічні, краєзнавчі, природничі, літературні, мистецькі, етнографічні, технічні, галузеві тощо.

Створення музею є результатом цілеспрямованої систематичної, творчої пошуково-дослідницької, збиральницької, фондової, експозиційної роботи.

Наказ про відкриття музею видається його засновником.

В наказі обов’язково повинно бути зазначено чотири головних вимоги:

1. Рішення (педагогічної ради, педколективу, сільської ради, міської ради, адміністрації школи тощо), на підставі якого виданий наказ про створення та відкриття музею (із зазначенням дати).

2. Виділення окремого ізольованого приміщення із зазначенням площі (м2).

3. Призначення громадського директора шкільного музею (прізвище, ім’я та по батькові, посада, фах).

4. Організація та створення музейної ради (кількісний та персональний склад).

Окрім вище згаданих вимог засновник у своєму наказі може виділити і ряд інших вимог і положень, які необхідно виконати в даному закладі освіти в зв’язку із відкриттям шкільного музею.

Приклад одного із таких наказів наведений в додатку 1. Копія наказу про створення шкільного музею затверджується печаткою за підписом директора (керівника) навчального закладу. Копія наказу про створення та відкриття шкільного музею складається в трьох примірниках.

Статут музею

Шкільний музей у своїй діяльності керується Законом України «Про музей та музейну справу», нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтв України, Положенням про музей при навчальному закладі (Додаток 2) та власним Положенням про музей – статутом.

Статут розробляється на основі чинного законодавства, Статуту закладу освіти, при якому він створюється, Положення про музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України, затверджується його засновником (керівником закладу освіти) та погоджується з начальником відділу освіти районної (міської) держадміністрації.

Новостворений музей повинен мати свій юридичний документ, яким він керується у своїй діяльності. Таким документом є Статут музею.

Статут створюється на основі “Положення про шкільний музей” (далі Положення). Положення є своєрідним зразком для створення власного Статуту шкільного музею.

Під час складання Статуту слова в Положенні “…шкільний музей” вилучаються, а замість них вносять назву шкільного музею. Наприклад:

В Положенні написано:

“Шкільний музей є осередком освіти…”

В “Статуті” зазначаємо:

Годилівський етнографічний музей “Бабусина світлиця” є осередком освіти... (і далі по тексту).

В Статут можуть вноситися положення, що не зазначені в головному документі “Положенні про шкільний музей”, але вони мають особливе і специфічне значення для даного музею і не передбачені даним Положенням, разом з тим вони не суперечать чинному законодавству.

Деякі пункти Положення можуть бути взагалі вилучені як такі, що не відповідають діяльності даного музею, наприклад, пункти про порядок присвоєння почесних звань.

Керівникам існуючих музеїв, які проходять перереєстрацію, необхідно ознайомитись з “Положенням про шкільний музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України” та переглянути існуючі власні Статути та Поло­ження, внести ті положення, які відсутні в даних Статутах, або вилучити ті, що не відповідають чинному законодавству.

Статут шкільного музею затверджується та погоджується печатками та підписами директора (керівника) закладу освіти та начальника відділу освіти районної (міської) державної адміністрації (Додаток 3).

Статут шкільного музею складається в трьох примірниках.

Обстеження музею

Одним із головних завдань реєстрації є легалізація (офіційне визнання) ново­ство­рених музеїв, надання їм статусу музею при закладі освіти системи Міні­стерства освіти України, вручення реєстраційних свідоцтв та взяття їх на облік.

Безпосередню роботу з реєстрації музеїв на місцях проводять комісії, до складу яких залучаються представники районного (міського) відділу освіти, фахівці державних та громадських організацій, працівники культури і, обов’язково, фахівці обласного краєзнавчого музею.

Комісія вивчає роботу музею, проводить обстеження та робить висновок про відповідність музею статусу музею при закладі освіти системи Міністерства освіти і науки України.

Результати висновків комісії обстеження музею фіксуються в спеціальному до­ку­менті “Акт обстеження” (Додаток 4) (бланк встановленого зразка рекомендацій МОНУкраїни). Члени комісії, а також директор навчального закладу підписують Акт обстеження.

Акт обстеження і дата його проведення затверджується печаткою відділу освіти районної (міської) райдержадміністрації.

Акт обстеження складається в 3-х примірниках.

На основі таких документів як копія наказу про створення музею, акту обстеження та статуту музею заповнюється уніфікований паспорт затвердженого зразка (Додаток 5).

Уніфікований паспорт (далі Паспорт) складають і реєструють в органах культури всі музеї незалежно від їх видів, статусу, форм власності і відомчого підпорядкування. Науково-методичну допомогу музеям по заповненню уніфікованого паспорту надають фахівці Броварського районного центру туризму.

Паспорт складають у 4-х примірниках: один примірник залишається в музеї закладу освіти, другий – в районному (міському) відділі освіти, третій – Броварському районному центрі туризму, четвертий – в обласному центрі дитячої та юнацької творчості.

В уніфікованому паспорті зазначається код музею. Він складається:

1.Перші дві-три літери титульної назви музею.

2.Перша літера профілю музею.(Дріб)

3.Категорія за групою оплати праці.

4.Перша літера статусу музею (Ю - юридична особа, Ф - філія).

Музеї, що діють при закладах освіти системи Міністерства освіти України, не є юридичними особами.

Уніфікований паспорт затверджується печаткою і підписом директора нав­чаль­ного закладу (вказується також його прізвище), а також печаткою та підписом відповідального працівника обласного управління культури.

НАКАЗ

__ _________________ №

Про заснування

Музею « Історії рідного краю»

Ганнівська ЗШ І-ІІІ ступенів

З метою формування у вихованців школи любові до рідної землі, свого народу, вивчення, збереження та використання пам’яток матеріальної і духовної культури

Н А К А З У Ю:

1. Заснувати музей « Історії рідного краю» в Ганнівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.

2. Виділити та закріпити за музеєм окреме приміщення площею (___кв.м) на першому поверсі приміщення школи.

3. Затвердити Статут музею « Історії рідного краю» Ганнівської ЗШ І-ІІІ ст.. .

4. Призначити громадським директором музею « Історії рідного краю» вчителя історії Гришаєву Л.В

5. Затвердити Раду музею « Історії рідного краю» Ганнівської ЗШ І-ІІІ ступенів:

Осадченко Н.М заступник директора, голова Ради музею

Гришаєва Л.В громадський директор музею

Зієрова І.В вчитель, завідуючий експозицією

Гришаєва Л.В бібліотекар, завідуючий, групою екскурсоводів

Бабенко О.В вчитель, завідуючий, групою пошуковців

6. Затвердити режим роботи музею « Історії рідного краю»

7. Наказ довести до відома педагогічного колективу та учнів школи.

8. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

Директор школи (підпис) (ПІП)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОН України

04.09.2006 N 640

ПОЛОЖЕННЯ

про музей при навчальному закладі,

який перебуває у сфері управління Міністерства

освіти і науки України

1. Загальні положення

1.1. Музей при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України (далі - музей),як складова системи навчально-виховної роботи, створюється з метою залучення учнівської та студентської молоді (далі - молодь)до вивчення і збереження історико-культурної спадщини українського народу, формування освіченої розвиненої особистості та сприяння вихованню у неї патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей Українського народу.

1.2. Музей може співпрацювати з державними, науковими та іншими зацікавленими закладами та установами, а також громадськими організаціями.

1.3. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу" ( 249/95-ВР ), постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2000 N 1147 ( 1147-2000-п )"Про затвердження Положення про Музейний фонд України", нормативно-правовими документами Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури і туризму України з питань діяльності музеїв, цим Положенням, а також окремим положенням про музей, затвердженого керівником навчального закладу.

Оригінальні пам'ятки історії, культури і природи, що мають наукову, історичну, художню чи іншу культурну цінність і зберігаються в фондах музею, входять до складу Музейного фонду України, підлягають обліку в установленому порядку.

1.4. Це положення поширюється на музеї, що діють при навчальних закладах, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України за умови, якщо вони не є юридичними особами.

2. Основні завдання музею

2.1. Основними завданнями музею є:

залучення молоді до пошукової, краєзнавчої,

науково-дослідницької, художньо-естетичної та природоохоронної роботи;

формування в молоді соціально-громадського досвіду на прикладах історичного минулого України;

розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки молоді засобами позакласної, позашкільної роботи;

надання допомоги педагогічному колективу навчального закладу в упровадженні активних форм роботи з молоддю;

залучення молоді до формування, збереження та раціонального використання Музейного фонду України;

вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії, культури і природи рідного краю;

проведення культурно-освітньої роботи серед молоді, інших верств населення.

2.2. Музей також проводить дослідницьку роботу відповідно до виду музею; систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування, що не суперечать законодавству; здійснює облік музейних предметів, забезпечує їх збереження; створює, поповнює

стаціонарні експозиції та виставки; організовує та бере участь у районних, міських, обласних, всеукраїнських заходах.

3. Створення та ліквідація музею

3.1. Музей створюється за ініціативою керівника навчального закладу або педагогічного, учнівського чи студентського колективів. Створюється музей на принципах доцільності,актуальності, зацікавленості.

3.2. За своїм профілем музеї поділяються на такі види:

історичні, археологічні, краєзнавчі, природничі, літературні,мистецькі, етнографічні, технічні, галузеві тощо.

3.3. Створення музею є, як правило, результатом цілеспрямованої систематичної, творчої пошуково-дослідницької,фондової, експозиційної роботи.

Наказ щодо створення музею при навчальному закладі видається його керівником після оформлення відповідної музейної експозиції та при наявності:

положення про музей;

фонду музейних предметів, зібраних і зареєстрованих в інвентарній книзі оригінальних пам'яток історії, культури,природи, на основі яких побудована експозиція певного профілю;

приміщення (окремого, ізольованого) та обладнання, які забезпечують збереження, вивчення й експонування музейних колекцій;

експозицій, які відповідають за змістом та оформленням сучасним вимогам;

засобів охорони та пожежної сигналізації;

розкладу роботи музею.

Легалізація (офіційне визнання) музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням навчального закладу відповідно до Порядку обліку музеїв при навчальних закладах, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України та одержання Свідоцтва про відомчу реєстрацію музею.

3.4. Музеям, які досягли значних успіхів у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу, формуванні та збереженні Музейного фонду України, пропаганді пам'яток історії, культури та природи, присвоюється звання "Зразковий музей".

3.5. Присвоєння та підтвердження звання "Зразковий музей" проводиться Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України в порядку, визначеному в Положенні про звання "Зразковий музей".

3.6. Музей припиняє свою діяльність за рішенням керівника навчального закладу та за поданням ради музею.

4. Керівництво музеєм

4.1. Загальне керівництво діяльністю музею здійснює керівник навчального закладу.

Для безпосереднього керівництва музеєм керівник навчального закладу, при якому діє музей, призначає відповідального з числа педагогічних працівників або керівника музею на громадських

засадах (за його згодою).

У навчальних закладах системи загальної середньої освіти відповідно до Положення про навчальний кабінет загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.07.2004 N 601 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2004 за N 1121/9720, призначається завідувач музеєм.

4.2. Керівник навчального закладу:

визначає відповідального за збереження музейного фонду та його поповнення;

вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи;

затверджує план роботи музею;

сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею;

застосовує заходи морального та матеріального заохочення до відповідального за роботу музею.

4.3. Робота музею організовується на принципі самоврядування.

Вищим керівним органом є рада музею. Рада музею обирається на зборах учнівського чи студентського активу музею та складається з учнів або студентів, педагогічних, науково-педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

Рада музею:

обирає голову та розподіляє обов'язки між членами ради, які очолюють групи або сектори: пошукової, фондової,експозиційної, просвітницької роботи тощо;

вирішує питання включення до фондів музею пам'яток історії,культури і природи, які надійшли в процесі комплектування;

обговорює та подає на затвердження плани роботи;

заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку, наукову роботу;

організовує підготовку громадських екскурсоводів, лекторів, а також навчання активу;

встановлює зв'язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими творчими об'єднаннями;

веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому видачі експонатів, плани роботи тощо);

вирішує інші питання, пов'язані з діяльністю музею.

4.4. У навчальному закладі може створюватися піклувальна рада, яка створюється на добровільних засадах з числа педагогічних працівників, представників державних музеїв, архівів, спеціалістів різних галузей знань, краєзнавців, ветеранів війни та праці, представників громадських організацій та державних установ.

4.5. З метою удосконалення та координації роботи музеїв в районах, містах та областях можуть створюватись методичні комісії з їх діяльності.

4.6. Облік музеїв здійснюють Український державний, Кримський республіканський, обласні, районні, міські центри туризму і краєзнавства учнівської молоді, станції юних туристів, а також інші позашкільні навчальні заклади за рішенням відповідних органів управління освітою.

5. Облік і збереження музейного фонду

5.1. Облік і збереження музейного фонду проводиться відповідно до Положення про Музейний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2000 N 1147( 1147-2000-п ).

5.2. Зібраний матеріал складає фонди музею і обліковується в інвентарній книзі, яка скріплюється печаткою та завіряється підписом керівника навчального закладу.

5.3. Фонди музею поділяються на основні (оригінальні пам'ятки історії, культури та природи) і допоміжні (схеми, діаграми, копії, муляжі тощо).

Унікальні пам'ятки фонду, а також ті, що мають виняткове наукове, історичне, художнє чи інше культурне значення, заносяться Міністерством культури і туризму до Державного реєстру національного культурного надбання.

5.4. Пам'ятки історії та культури (в тому числі нагороди з цінних металів), яким загрожує знищення чи псування, можуть бути вилучені з музею згідно з законодавством.

У разі припинення діяльності музею оригінальні пам'ятки історії та культури передаються до державних та інших музеїв на умовах, що не суперечать законодавству.

5.5. Порядок обліку, охорони, зберігання, консервації, реставрації музейних зібрань та окремих пам'яток, що належать до державної частини Музейного фонду, визначається інструкцією, затверджуваною Міністерством культури і туризму України.

6. Господарське утримання і фінансування

6.1. Музей в своїй роботі використовує навчальне обладнання, кабінети та інше майно навчального закладу.

Витрати, пов'язані з пошуковою роботою, придбанням інвентарю,обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводиться за рахунок загальних асигнувань, органів управління освітою,а також залучених коштів.

6.2. Керівник навчального закладу встановлює надбавки за завідування музеєм за рахунок і в межах фонду заробітної плати;

Завідувачу музеєм при навчальному закладі системи загальної середньої освіти встановлюється надбавка за рахунок і в межах фонду заробітної плати з урахуванням вимог пункту 3.3 Положення про навчальний кабінет загальноосвітніх навчальних закладів,

затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.07.2004 N 601 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України.

Розмір посадового окладу (ставки заробітної плати) завідувача кабінетом (майстернею) загальноосвітніх навчальних закладів встановлюється згідно з наказом МОН України від 29.03.2001 N 161, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2001 за N 303/5494.

ПОГОДЖЕНО: Начальник відділу освіти Петрівської РДІ __________Москалець Г.Л ЗАТВЕРДЖУЮ: Директор­­­­­­­­­ Ганнівської ЗШ І-ІІІ ступенів ­­___________ Канівець О.М

СТАТУТ

Ганнівського шкільного краєзнавчого музею

« Історії рідного краю»

МУЗЕЙНА РАДА

У процесі організації і роботи шкільного музею важливе значення має творча самодіяльність учнів, яка виявляється в різноманітних формах. Побудувати шкільний музей навіть вузького профілю силами одного предметного гуртка, практично неможливо. Тут потрібні зусилля членів багатьох гуртків, щоб збирати і виготовляти експонати, музейне обладнання. У роботі краєзнавчого музею може взяти участь майже кожен учень, самостійно збираючи краєзнавчий матеріал, передбачений навчальними програмами. Безпосередньо ж у музеї працюють ті, кого ця робота цікавить.

Актив шкільного музею не обмежується якоюсь групою учнів, кількісний склад її може змінюватись в залежності необхідності. Зважаючи на це, виникає потреба створення центру для координації діяльності музейного активу. Таким центром є рада музею, що обирається загальними зборами педколективу або рішенням адміністрації.

Рада музею складається з учнів, педагогів, представників громадськості. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

У склад музейної ради входять голова, головний хоронитель фондів – громадський директор музею, його помічники, 4-5 членів. Рада музею обирає голову і розподіляє обов’язки між членами ради, які відповідають за пошукову, фондову, експозиційну, екскурсійно-лекторську роботу тощо.

На своїх засіданнях рада вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи, які надійшли в процесі комплектування; обговорює та затверджує плани роботи; заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку, наукову роботу; організовує навчання активу, веде документацію музею (інвентарну книгу, план роботи, книгу обліку проведення екскурсій, уроків, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів); вирішує різні питання, пов’язані з діяльністю музею.

З членів музейного активу створюються секції збереження та обліку матеріалів (експонатів і кореспонденції), організації збиральницьких експедицій (пошукові загони), оформлення експозиції, заходів оргмасової роботи (в тому числі і лекторська група).

Серед різноманітних обов’язків членів ради – розробка тематико-експозиційного плану музею та календарного плану роботи.

Музейний актив виконує таку роботу:

- збирає потрібні матеріали на основі попереднього вивчення літератури та інших джерел за відповідною тематикою;

- комплектує фонди музею, організовуючи збиральницькі експедиції, налагоджуючи листування та особисті контакти з різними організаціями і особами, встановлюючи зв’язки з іншими школами, відомчими та державними музеями; виготовляє матеріали допоміжного фонду (фото, схеми);

- вивчає зібраний матеріал, забезпечує фіксацію наукової інформації про нього, облік, юридичне та фактичне збереження;

- створює пересувні виставки, стаціонарні експозиції, дбає про їх постійне вдосконалення;

- організовує екскурсії для учнів і дорослого місцевого населення, гостей, інші освітні заходи в експозиції музею або поза його межами з використанням експонатів;

- готує екскурсоводів, лекторів;

- допомагає вчителям у використанні музейних матеріалів під час навчального процесу;

- бере активну участь у виконанні відповідних профілю музею завдань.

Повсякденне педагогічне керівництво роботою музею через раду за дорученням педагогічної ради здійснюють організатор позакласної та позашкільної виховної роботи або окремі педагоги.

На сьогоднішньому етапі діяльності шкільних музеїв спостерігається залучення спонсорів, ветеранів війни і праці, представників сільських чи міських адміністрацій. Це допомагає шкільним музеям вирішувати різні проблеми. Ці особи об’єднуються в так звану опікунську раду.

В "Положенні про музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України” зазначено, що методичну та практичну допомогу музею може надавати опікунська рада, яка створюється на добровільних засадах з педагогічних працівників, представників державних музеїв, архівів, спеціалістів різних галузей знань, краєзнавців, ветеранів війни і праці тощо.

Уніфікований паспорт музею

Код, музею

І. Повна назва музею

Музей історії Ганнівської ступенівЗШ І-ІІІ ст Петрівської районної ради Кіровоградської області

П. Профіль музею

краєзнавчий

III. Форма власності

Комунальна

IV. Засновник, власник Ганнівська ЗШ І-ІІІ ступенів Петрівської районної ради Кіровоградської області

V. Підпорядкування

Підпорядкований відділу освіти Петрівської РДА

VI. Заклад, що здійснює методичне керівництво

Відділ освіти Петрівської РДА

VII. Статус

Не юридична особа

VIII. Категорія за групою оплати праці

На громадських засадах

IX. Адреса музею, телефон, факс

в. Жовтнева 46 с. Ганнівка Петрівський району, Кіровоградська область

X. Короткі історичні відомості (дата заснування з посиланням на джерела)

(Наказ по навчальному закладу від № «Про…) від 01.09.2013 р № 209

XI. Структура музею

Музей при загальноосвітньому навчальному закладу

XII. Керівний склад музею

Директо музею Гришаєва Л.В, - громадський директор;

XIII. Персонал музею:
Зієрова І.В- педагог-організатор;

Соколова-Лантушенко Н.С - вчитель

15 учнів


XIV. Нерухомі пам'ятки історії та культури у складі музею:

загальна кількість – відсутні (якщо є нерухомі, наприклад постамент, то тоді вказувати )

XV. Характеристика музейного приміщення:

кімната

XVI. Технічний стан будівель;

належний стан.

XVII. Площа музею:

Загальна — 10 кв.м…

XVIII. Охорона музею:

сторожова охорона навчального закладу


XIX. Технічне оснащення музею:

не передбачено (але якщо є технічні засоби, то вказати)

XX. Фонди музею:

загальна кількість одиниць збереження –34 (все, що є ….але, наприклад, копії листів, які не мають історичних цінностей, то вони не входять до основного фонду)

XXI. Характеристика експозиційних розділів:

І. Друга світова війна;

Тисячами шляхів ідуть юні слідопити, розшукуючи матеріали про учасників громадянської і

ІІ світової війни, подій в Афганістані. Пошуки учні ведуть під девізом: «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!» Матеріали, зібрані під час таких пошуків, стають важливим джерелом нових знань з історії батьківщини, ефективним засобом виховання підростаючого покоління.

У центрі уваги шкільного музею – героїчне життя, діяльність, подвиги окремих осіб, колективів, нерозривно пов'язані з історією боротьби за незалежність нашої Батьківщини. Основу фонду становлять історичні пам'ятки, меморіальні речі.

Цей розділ відтворює героїчні сторінки історії окремих військових підрозділів, подвиги солдат та офіцерів, партизанів, підпільників – простих людей, які відстоювали незалежність своєї країни.

Значну навчальну цінність мають матеріали листування, військове спорядження, нагороди тощо.

Тематична структура експозиції шкільного краєзнавчого музею має багато спільного з тематикою програм навчальних предметів: історії, природознавства, фізичної географії, ботаніки, зоології. При цьому програми передбачають вивчення природи та історії рідного краю на уроці, під час практичних занять, у позаурочний час, колективно і самостійно. Це створює сприятливі умови для активної і систематичної участі в роботі шкільного музею майже кожного дня, а головне, дає змогу широко використовувати матеріали краєзнавчого музею в навчально-виховному процесі.

ІІ. Побут української домівки.

Внутрішнє планування українського житла, традиції якого сягають давньоруського періоду, характеризувалося у XIXст. повсюдною типологічною єдністю. Вариста українськапічзавжди займала внутрішній кут хати з одного боку від вхідних дверей і була обернена своїм отвором до фасадної стіни, в якій були вікна. По діагоналі від печі влаштовували парадний кут, де розміщувалиікони, прикрашені тканими або вишиваними рушниками, обтикані цілющим зіллям та квітами; перед ними вішали лампадку. Уздовж чільної та причілкової стін наглухо встановлювали лави, які на свята прикрашали саморобними ряднами, а в заможних сім'ях—килимами. В кутку, протилежному печі, біля дверей і над ними розміщували дерев'яні полички або невеличку шафу для посуду, а вздовж чільної стіни над вікнами проти печі— полицю для хатнього начиння та хліба.

ХХП. Режим роботи музею

(напр.. працює щодня з12.00 до 16.00)

XXIII. Дата складання паспорта

(дата має бути не раніше, ніж видано наказ по школі про створення музею)

Керівник музею підпис

Директор школи підпис

(Печатка мокра)

Звіт - відомість музею wym-1454008319357

Кiлькiсть переглядiв: 1427

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.